Search

Обрати мову



Дорога смерті над Дністром

Дорога смерті над Дністром

Щороку 5 липня до пам'ятного Хреста, зведеного на вшанування загиблих політв'язнів із Тернопілля, Буковини, Прикарпаття приходять заліщани, гості міста, приїжджають родичі безвинно убієнних, щоб помолитись за упокій їхніх душ. Це Хрест пам'яті в'язням, що загинули в 1941 році від рук енкаведистів у підірваних вагонах і скинуті у води Дністра.

Як відомо, наприкінці червня-початку липня 1941р. відступаючими більшовиками було знищено більшість ув'язнених західноукраїнських тюрем НКВС. Один із таких злочинів скоєний ними і в Заліщиках.

За різними оцінками, в підірваних і спалених вагонах було близько 4 сотень людей, увˈязнених у Чортківській та Коломийській тюрмах.

За розповідями очевидців, 8 вагонів з ув'язненими прибули в Заліщики вранці 5 липня 1941р. Після обіду прибули ще 6 вагонів, вранці відправлених із Чорткова на Гусятин. Але, оскільки колія вже була підірвана німецькими військами, вагони повернулися назад. 5 липня, підвечір, вагони із в'язнями на станції Заліщики облили гасом і спиртом, підпалили та виштовхали на міст і підірвали його. Того ж дня зі сторони Кострижівки (Чернівецька обл.) з підірваного моста скинуто 1 чи 2 вагони з в'язнями Коломийської тюрми. Тих, хто спливав, добивали у воді. Викинуті на берег тіла ховали в селах вниз по Дністру.

Імена тих, хто скоїв цей злочин, залишаться невідомі. Але, ми знаємо, що виконавцями страшного злочину були звірі з людським обличчям, убивці з НКВС. Наш священний обов'язок - донести до майбутніх поколінь усю правду про трагічну дорогу наших краян. Вони повинні знати всю правду про наших батьків і дідів, які загинули в тюрмах, в Сибірі, стекли кров'ю за волю України. Це повинні знати й пам'ятати, щоб не залишилось в душах наших ні краплі рабської психології, щоб назавжди пробудилася національна гордість та незламна воля.

Книш І.Я., заступник директора з виховної роботи

: